Чоловік і його печера

02 Чер

Давним-давно, у кам’яній добі, у первісних людей були лише дві речі – камені та проблеми. Ті люди знали – щоб вижити, одну річ потрібно збирати, а іншої – позбуватись.

Жінки помічали, що коли вони говорили з чоловіками, їх проблеми наче самі кудись зникали. Для чоловіків у ті часи не було важко вислуховувати проблеми своїх жінок – адже у мові первісних людей було всього 200 слів! Декілька хвилин часу – і один з обов’язків чоловіка (поговорити з дружиною) – виконаний! Але жінок така ситуація не дуже влаштовувала – вони домовились між собою і почали вигадувати нові слова, оскільки говорити про свої проблеми їм дуже подобалось. Так крім темного і світлого з’явились кольори та відтінки, між днем і ніччю – світанок та смеркання. Дякуючи жінкам, у мові щодня з’являлось якесь нове слово, яке могло б описати те, що вони відчувають і як почуваються.

Та чоловіки були зовсім іншими. Сучасні вчені думають, що кам’яний вік названий так через те, що каменями чоловіки добували їжу, але насправді – у чоловіків тоді серця були кам’яні і тому вони не могли просто так звільнитись від своїх проблем, поговоривши про них. Чоловіки тоді взагалі мало розмовляли і для них було дуже важко вивчати кожного дня нове слово, яке вигадували жінки. Та й загалом – розмовляти чоловікам тоді не дуже був час, адже вони мали ще один обов’язок – забезпечувати їжею і каменями своїх жінок та дітей.

Полювання, кам'яний вікВиходячи на полювання, знайшовши печеру, у якій жив ведмідь, чоловіки забирали у нього життя, оскільки у кам’яному віці ще не вміли вирощувати рослини для харчування. Одного чоловіка завжди залишали у печері на деякий час для того, щоб він провів ритуал пробачення за відібране життя, адже м’ясо ведмедя не можна було їсти, доки ведмежа душа не пробачить, що у неї забрали тіло. Цей чоловік, який залишався для ритуалу у печері, чому завжди був щасливіший за інших чоловіків. Якось вони запитали у нього: “Чому ти щасливіший за нас”? Він подумав і відповів: “Коли я роблю щось сам, що мені подобається, я наче звільняюсь від проблем, які висять наді мною…”. Тоді інші чоловіки спробували зробити так само: вони розділились у різні печери, де хтось малював на стінах, інші – вчились робити різні знаряддя з каменів, ще хтось – бавився у “кам’ялінг” (це щось схоже на сучасний боулінг). Вони побачили, що знайшли спосіб, у який їм вдавалось легко подумати і вирішити свої проблеми – адже для цього потрібно було відволіктись на щось зовсім інше і вже точно безглуздіше ніж сама проблема.

Наступного разу на полюванні чоловіки намагались якомога швидше здобути їжу, і відразу ділились по своїх печерах. Жінки стали помічати, що чоловічі кам’яні серця почали м’якнути і ставати схожими на їхні, чоловіки почали приносити жінкам різні вироби з кераміки: тарілки, глечики та навіть прикраси. Жінки були настільки вражені зміною, що вирішили перейменувати добу, у якій жили, з кам’яної на нову кам’яну – Неоліт.

Між жінками та чоловіками була усна домовленість – чоловіки уважно слухають та чують про потреби жінок, їх переживання та страхи, а жінки – відпускають чоловіків, знаючи, що побувши на одинці, вони неодмінно вирішать всі свої проблеми та повернуться повні життєвих сил і любові до жінок. Саме через те, що домовленість між ними була усною – з плином часу вона була втрачена. Адже не горять лише рукописи, а сказані слова просто забулись.

Пройшли роки, змінились епохи та обставини, наче декорації у театрі, але дві речі залишились незмінними – камені та проблеми. З каменів люди навчились будувати гарні будинки, з кольорового каміння робити чудернацькі прикраси, а як вирішувати проблеми – забули. Точніше сказати – забули про те, як проблеми вирішує протилежна стать. Жінки все так само воліють поговорити, але після двох речень чоловіки відразу їх перебивають і говорять, що вони вирішать цю проблему, на що жінки дивляться з нерозумінням і розпачем, адже їм так потрібно, щоб їх просто послухали та зрозуміли:

Жінки теж забули, що чоловікам потрібно віддалятись у свої печери – тепер кожного разу, коли чоловік хоче зробити щось сам, чи то пограти на гітарі або на комп’ютері, чи то поїхати у важку велосипедну подорож з іншими чоловіками, чи навіть піти на пиво – вони щоразу просять робити це разом з ними. Жінки просто забули, що чоловікам конче потрібно віддалятись – лише так вони можуть вирішити свої проблеми. Чоловікам обов’язково потрібно думати і робити щось безглузде з точки зору жінки, але лише так він зможе вирішити інші, важчі проблеми, які трапляються у його житті:

Так і живуть вони – сучасні чоловік та жінка:

  • чоловіки потрохи починають розуміти, що жінок треба вислуховувати, просто слухати і бути поруч. І це для чоловіків важко, адже вони весь час намагаються відразу вирішити всі проблеми жінки, не даючи їх можливості самій звільнитись від болю, гніву, образи чи страху у розмові.
  • жінки з часом почали довіряти чоловікам і відпускати їх у їхні печери. І це для жінок важко, оскільки вони відразу починають думати погані речі про те, чому чоловік віддаляється від них.

І все через те, що у кам’яній добі ще не було паперу, на якому чоловіки з жінками змогли б записати для нащадків – як вони вирішують свої проблеми…


 

По-дорослому:

  1. Нічого не буде працювати, якщо між чоловіком і жінкою нема кохання.
  2. Нема чого боятись, якщо чоловік і жінка кохають один одного: жінка може сміливо розповісти чоловікові ВСЕ (але не все відразу, щоб не втік), а чоловік – може сміливо віддалятись у чоловіче товариство, знаючи, що жінка від цього не буде страждати.
  3. Потрібно розуміти різницю між “печерою” та залежністю. Якщо після “печери” чоловік набирається сил і робить все, що від нього очікують, то при залежності – він йде в “печеру” замість того, щоб робити те, чого від нього чекають.
  4. Чоловікам потрібно вчитись слухати жінок, не перебивати після кожного слова: “Я знаю як це вирішити” – жінки самі знають, як це вирішити – їм потрібно поговорити.
  5. Жінкам потрібно навчитись не йти за чоловіками у “печеру”, особливо із запитанням “Як ти почуваєшся?”, “Ти на мене образився?”, “Що з тобою не так?” і т.п. Це працює у жінок – задати питання, щоб поговорити, але з чоловіками – ні, чоловікові потрібно не поговорити, а віддалитись.
  6. Крайнощі, до яких краще не заходити:
    • чоловік слухає жінку, але не може повторити навіть останнього речення, не кажучи вже загальний зміст розмови
    • жінка відпускає чоловіка так далеко, що перестає цікавитись і гордитись його досягненнями, цілями, вчинками

Коментарі

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com