Запитувати дитину “Що нам робити?”

Кожні матір і батько виховують свою дитину як найкраще, намагаючись дати дітям усе можливе, навчити їх та передати знання. Наші малюки для нас найважливіші у світі, тож природно ми хочемо, щоб вони були щасливими. Але чомусь не завжди так виходить.

Чому? Часто це через помилки у вихованні, які природно допускаю усі. Проте важливо розуміти, що це помилка і намагатись її виправити.

Найпоширеніше помилки у вихованні:

1. Вседозволеність
Батьки так люблять свою дитину, що дозволяють їй абсолютно все. Це відбувається через 100-ні різних причин: комусь так простіше, хтось загладжує почуття провини, адже немає достатньо часу на дитину, а інші вірять, що дають дитині щасливе дитинство.

Вседозволеність

Наслідок: Задоволення усіх потреб “тут і тепер” стає однією з головних причин розчарування наших дітей. Адже рано чи пізно приходить момент, коли мама чи батько не можуть задовольнити потребу дитини і настає розчарування. Ці діти втрачають мотивацію здобувати будь-що, бо все і так легко отримуєш. Окрім цього, дитина росте егоїстом. Інша сторона медалі, це дорослий світ, де не всі бажання нашої дитини будуть задоволені, а без вмотивованості рости та здобувати бажане їй буде дуже складно.

Що робити: ви як батьки повинні навчити дитину приймати певний дискомфорт в житті і дати їй зрозуміти, що задоволення капризів — не найголовніша мета в світі. Також мотивуйте дитину досягати бажань власними діями.

2. Надмірна опіка
Ще одна дуже поширена помилка багатьох батьків. Найчастіше вона проявляється у сім’ї, де є лише одна дитина. Ця дитина стає “центром світу” сім’ї. Над нею трусяться, за неї надмірно турбуються і намагаються опікуватися нею абсолютно усюди: і в школі, і вдома, і на вулиці.

Надмірна опіка

Наслідок: часто ці діти мають інфантильність, не впевненість у собі, їм дуже складно самостійно вирішувати власні проблеми і приймати самостійні рішення. А тепер подумайте: наскільки важливо в дорослому житті приймати рішення самим, бути впевненим у собі і не боятись світу?

Що робити: таким дітям варто давати більше свободи і можливості вибрати. Звісно, вибір дитині треба давати там, де це не загрожує її життю і здоров’ю. Але, якщо подумати, то знайдеться чимало сфер життя, де дитина може приймати самостійні рішення.

3. Запитувати дитину “Що нам робити?”
Останнім часом з’являється все більше матерів, які запитують думку дитину і це прекрасно. Ситуація стає помилкою тоді, коли ви питаєте думку дитини і розумієте, що дитина помиляється, але все одно робите це. Наприклад, дитина йде у дитячий садок, на вулиці -20 градусів, ви питаєте: “Що ти хочеш одягнути?”, а у відповідь: “Літню сукню і колготки” і ви сміло ведете дитину в садок у сукні, бо вона так хоче.

Запитувати дитину “Що нам робити?”

Наслідок: Дитині стає дуже складно зрозуміти основні “правила гри” цього світу. Забудьте про думку, що дитина народжується і вже знає як правильно жити. Такі діти найчастіше мають проблеми зі сприйняттям думки інших і зчитуванням чужих емоцій, а також у дорослому житті їм буде складно адаптовуватись до змін.

Що робити: одне з основних завдань батьків – це навчити дитину правил, за якими живе навколишній світ. Варто встановити певні правила і рамки, в середині яких дитина зможе почуватись вільно. Рамки переступати не можна, але в середині дитина може робити свій власний вибір.

4. Зависокі вимоги до своєї дитини
Розповсюдження цієї помилки є у батьків, які вірять, що їхня дитина краща за інших, більш здібна, красивіша чи наділена більшими талантами. І справді, ви можете не помилятись, але це не причина вимагати від дитини більшого, ніж вона здатна зробити. Подібні помилки батьків у вихованні часто поєднуються з заниженням досягнень дитини та постійною критикою, мовляв, ти можеш краще.

Зависокі вимоги до своєї дитини

Наслідок: не рідко ці діти стають перфекціоністами, а також почуваються постійно незадоволеними власними результатами. Вони бояться осуду батьків та оточуючих, від так, бояться бути ініціативними та брати на себе відповідальність.

Що робити: спробуйте за заслуги хвалити дитини, а у складні моменти підтримувати і вірити в те, що наступного разу вона зможе краще. Адже наступного разу ви допоможе їй краще підготуватись і разом у вас все вийде.

5. Реалізація своїх амбіцій через дитину
Найчастіше батькам, які так роблять здається, що це не про них. Можливо ви помітили, але на дитячих майданчиках останнім часом все більше мам обговорюють теми: на які гуртки їхні діти ходять, які вміння вони вже освоїли та які досягнення вже мають. Наприклад, мами радо діляться тим, що їхні діти в 6-10 місяців вже привчились до горщика, в 2 роки знають всі букви і пішли в школу танців, а в 5 приносять перші відзнаки з гуртка вивчення англійської мови чи конкурсу талантів. З першого погляду нічого страшного, діти розвиваються, стають підготованими до життя. Але насправді батьки порівнюють дітей один з одним, намагаючись довести, яка мама з них краща. Часто у цих “змаганнях матерів”, ніхто не думає про бажання, вміння та здібності дитини.

Реалізація своїх амбіцій через дитину

Наслідок: діти сваряться з батьками, починається непослух і конфлікти. А якщо ваша дитина ще й пасивна чи боязка, то поруч з хорошими навичками у дитини виникає невпевненість у власних силах. У дорослому житті такі люди часто негативно відносяться до більш успішних людей, що в свою чергу не дає і їм самим досягати успіху.

Що робити: не намагайтесь бути ідеальною мамою чи батьком. Допомагайте дитині розвиватись там, де вона має бажання і до чого в неї є хист.

І пам’ятайте, всі батьки припускаються помилок у вихованні, адже виховують дітей. І роздуми над проблемами виховання та розуміння їх наявності — це перший крок до виправлення.

Коментарі